З досвіду роботи щодо організації науково

 

З досвіду роботи щодо організації науково-дослідницької роботи учнів у системі Малої академії наук України.

Говорячи про значення дослідницької діяльності для побудови держави з новою соціальною, економічною та політичною структурою, ми, безперечно, маємо на увазі, що ця діяльність сприяє всебічному розвитку особистості, відкриває для людини доступ до скарбниць людської мудрості.

Сьогодні в Україні відбуваються перетворення в усіх сферах життєдіяльності. Суспільство на шляху до нової якості. Цей шлях обіцяє бути довгим та важким. Зростає потреба суспільства в людях, що мають добре розвинену творчу та пізнавальну компетентність. Перед вчителями постає проблема навчити своїх учнів самостійній дослідницькій діяльності і створити при цьому середовище для розвитку творчої особистості.

Держстандарт та нові програми для навчання стали відгуком на соціальне замовлення.

Творча дослідницька діяльність, дозволяє повною мірою розкрити природні здібності учнів, допомагає знайти їм своє місце в житті, вчить ставити перед собою цілі й досягати їх.

Творча активність інтерпретується, як процес самоорганізації, що забезпечується наявністю пізнавальних задач. Творчість проявляється при самостійному дослідженні різного роду задач, пошуку вирішення проблем, а також уміння зорієнтуватися у тій чи іншій ситуації, вміння користуватися знаннями для реальних умов існування.

Реформування освіти передбачає відновлення змісту навчання з орієнтацією на ключові компетентності, оволодіння якими дозволяє учням вирішити різні проблеми в житті. До складу ключових компетентностей входять і пізнавальна, творча та самоосвітня компетентності, які найкраще розвиваються під час дослідницької діяльності.

При створенні умов та мотивації учнів для написання науково-дослідницьких робіт МАН необхідно проводити не тільки індивідуальну роботу, як вважають більшість педагогів, але й розвивати необхідні навички та компетентності на уроках та в позаурочний час. Цей процес має бути системним, комплексним та охоплювати всіх учнів. На цьому шляху є кілька кроків, які на мою думку є обов’язковими.

Крок перший. Самостійна навчальна робота учнів.

Виконання науково-дослідницьких робіт потребує від дитини вміння працювати самостійно, тож на своїх уроках я приділяю багато уваги самостійному навчанню учнів.

Самостійна навчальна робота учнів - оволодіння науковими знаннями, практичними вміннями та навичками в усіх формах організації навчання, як під керівництвом учителя, так і без нього. Цілями такого навчання, з погляду перспективи написання науково-дослідницької роботи МАН, мають бути:

· закріплення, поглиблення, розширення та систематизація знань;

· формування потреби до постійної самоосвіти;

· формування навичок самостійної дослідницької діяльності.

Існує багато видів самостійних навчальних робіт, але з погляду на проблему я використовую:

- за типом задач, що розв’язуються:

· дослідницька;

· творча;

· пізнавальна тощо.

- за рівнями проблемності:

· репродуктивна;

· дослідницька.

Наведемо приклад дослідницької самостійної роботи. На уроці англійської мови учні прочитали текст, в якому багато складних умовних речень. Додому я даю завдання знайти складні речення, при цьому зазначаю, що ці речення завжди складаються з двох частин: головної та залежної. Завдання учнів визначити в реченнях часи дієслова та сформулювати за ними три формули утворення умовних речень. Користуючись цими формулами вони повинні скласти 8-10 власних речень.

Крок другий. Системне використання технології проблемного навчання.

Готуючи дітей до написання науково-дослідницьких робіт, слід звернути увагу на готовність дитини до такого виду діяльності. Потрібно, щоб дитина відчувала себе впевнено проводячи дослідження. На своїх уроках для досягнення цієї мети я широко використовую технологію проблемного навчання.

Проблемне навчання – така організація процесу навчання, в основі якої лежить створення викладачем самостійної пошукової діяльності школярів із розв’язанням навчальних проблем.

Під час проблемного викладання вчитель поставивши проблему, розкриває шлях її вирішення, демонструє учням хід наукового мислення, змушує їх слідкувати за рухом думки до істини, робить їх співучасниками наукового пошуку.

Користуючись цією технологією дуже просто організовувати будь-яку дослідницьку діяльність, адже учнів систематично спонукають до самостійного розмірковування, активного пошуку відповіді на проблемне питання. Дослідницька діяльність за таких умов є в повній мірі самостійним пошуком учнем розв’язання проблеми.

На своїх уроках я користуюсь цією технологією на всіх етапах і для всіх видів діяльності. Наприклад, перед читанням кожного тексту я даю учням запитання, відповідь на яке вони можуть дати тільки після ознайомлення із текстом.

Пояснюючи нову тему з граматики ставлю перед учнями проблему, вирішення якої розкриває зміст нового явища або правила. Наведу приклад речення I like swimming in the river (Мені подобається плавання в річці). Проблема в слові «swimming», адже учні визначають його як дієслово, а перекладається воно як іменник. Починаємо пошук рішення проблеми, який призводить до визначення цього слова, як нової частини мови – герундія.

Моїм учням дуже подобається вирішення проблем, пов’язаних із вивченням нових слів. Наприклад, я не даю український переклад англійських слів. Вивчаючи слова учні повинні здогадатись про їх переклад з тексту або тлумачного словника.

Технологія проблемного навчання не тільки набуттю учнем необхідної системи знань, але й досягненню високого рівня їх розумового розвитку, формуванню в них здатності до самостійного оволодіння знань шляхом власної творчої діяльності. Тобто формує сприятливі умови для початку науково-дослідницької роботи учнів.

Крок третій. Проектна методика.

Для підготовки дітей до формування своїх науково-дослідницьких робіт від постановки проблеми до оформлення і захисту своїх робіт, я користуюсь проектною методикою.

Практично в усіх школах, гімназіях цей метод використовується для організації процесу отримання знань під час уроків, виконання домашніх завдань, а головне - для реалізації науково-дослідницької діяльності учнів в рамках участі їх у Всеукраїнському конкурсі МАН.

Проект – це сукупність певних дій, документів, текстів для створення реального об’єкта, предмета, створення різного роду теоретичного або практичного продукту. Основною метою створення проектів в контексті проблеми що розглядається є прищеплення учням уміння користуватися дослідницькими прийомами: збирання інформації, аналізу з різних точок зору, висування гіпотез, уміння робити висновки.

Існує кілька типів проектів:творчі, ігрові, інформаційні, дослідницькі. Але для створення умов для проведення науково-дослідницьких робіт особливу увагу я приділяю дослідницьким проектам. Саме цей тип проектів дозволяє школярам вчитися самостійно отримувати знання, критично оцінювати інформацію, висувати гіпотезу, доводити її право на існування. Цим типом проектів можна користуватися як для проведення уроків, так і для проведення виховних годин та позакласних заходів.

Проектна методика може використовуватись як для організації роботи на уроці, так і вдома. На уроці моїм учням дуже цікаво створювати міні-проекти, колажі та ін. Узагальнюючи тему я завжди користуюсь кола- жуванням. Наприклад, прошу написати на ватмані і проілюструвати всі слова, які пов’язані з темою «Професії» або будь-якою іншою темою, яку треба повторити. Наприкінці роботи учні повинні захистити свої проекти, пояснюючи свій вибір того чи іншого слова.

Користуючись цією методикою роботу завжди проводжу в групах. Можна організувати створення міні-проектів на уроці. Наприклад, читаючи текст про спорт в Великобританії, треба побудувати і красиво оформити діаграму найпопулярніших видів спорту та порівняти результати з Україною.

Але найбільше і мені і моїм учням подобаються домашні проекти. Заздалегідь я даю учням тему та свої рекомендації щодо створення проекту. Ці проекти більш масштабні і цікавіші. Наприклад, учні створюють проект за темою «Великобританія», знаходять факти, які є маловідомими і захищають його. Обов’язково треба давати можливість іншим учням задавати запитання до кожного проекту. До проектів відносяться також і презентації і відеоролики. З погляду на досвід роботи, треба сказати, що учням більше подобаються саме презентації і відеоролики, адже вони створюються за допомогою сучасних технічних засобів навчання.

Також дуже широко я використовую проекти у виховній роботі. Учні із захопленням створюють проекти за темами «Велика Вітчизняна війна», «Екологія», «Чорнобиль» та багато інших.

Дуже ефективною мотивацією є взаємооцінка учнями проектів.

Дослідницькі проекти мають структуру наближену до справжніх наукових досліджень. Вони припускають аргументацію актуальності теми, визначення проблеми, предмета, об’єкта, цілей і завдань дослідження. Обов’язкове висунення гіпотези дослідження, позначення методів дослідження й проведення експерименту. Закінчується проект обговоренням і оформленням результатів, формулюванням висновків і позначенням проблем на подальшу перспективу дослідження.

Проектна технологія орієнтована перш за все на самостійну діяльність учнів, отже можна використовувати будь-який з типів проектів для створення умов для подальшого розвитку учнів і створення науково-дослідницьких робіт.

Крок четвертий. Пошук творчо розвинених дітей

Застосовуючи вище зазначені технології та методи ми створюємо сприятливі умови та готуємо учнів до створення науково-дослідницьких робіт для участі у Всеукраїнському конкурсі МАН. Заохочувати та підтримувати в створенні науково-дослідницьких робіт можна всіх бажаючих учнів. Але не кожний учень зможе виконати цю роботу від початку до кінця, дотримуючись всіх вимог та проводячи глибокі дослідження з того чи іншого предмету. Тому перед педагогом стає завдання знайти творчо розвинену дитину та працювати з нею поглиблюючись в теорію та проводячи практичні дослідження. Це є запорукою успіху науково-дослідницької діяльності.

Виявлення творчо-розвинених дітей пов’язане з аналізом розвитку конкретної дитини. Цей процес має пряме відношення до шкільного психолога та великої кількості тестів та діагностик. Тому необхідно спрямовувати зусилля на поступовий, поетапний пошук творчо розвинених дітей у процесі їх навчання за спеціальними програмами (найчастіше у системі додаткової освіти).

На своїх уроках я веду пошук творчо розвинених дітей саме з англійської мови із допомогою шкільного психолога. Спочатку всі обрані таким чином учні пишуть пробні науково-практичні роботи. Вони проводять дослідження, правильно оформлюють свої роботи та захищають їх перед класом. З цих робіт я спільно з учнями обираю найбільш вдалі та найкраще підготовлені роботи для участі в загально гімназійній конференції. Наприклад 5 учнів 9 класу підготували свої роботи на конференцію було обрано 4 роботи. Двоє учнів представляли школу на районному етапі і зайняли перше і друге місце в районі та приймали участь в обласному етапі.

Навчання виявлених творчо розвинених дітей повинно проходити на основі принципів індивідуалізації і диференціації навчально-виховного процесу. Ці умови можна реалізувати за допомогою організації індивідуальної навчальної програми з окремих начальних предметів. Основне завдання вчителя – на основі діалогу і суспільного пошуку допомогти своєму підопічному виробити найбільш ефективну стратегію саморозвитку і самореалізації. Диференціювати навчання допомагають різноманітні факультативи та додаткові заняття.

Крок п’ятий. Мотивація та етапи написання науково - дослідницьких робіт для участі у конкурсі МАН.

Проблема формування мотивації до науково-дослідницьких робіт завжди була актуальною. Як відомо, зміст досліджень, його значимість для школяра лежать в основі мотиваційної сфери. Від змісту досліджень залежить спрямованість школяра, тобто мотиви науково-дослідницької діяльності.

В системі науково-дослідницької діяльності можна розглянути дві групи мотивів:

· пізнавальні – інтерес до здобуття нових знань, фактів, ідей, інтереси до прийомів самостійного набуття знань, до саморегуляції дослідницької діяльності, самостійне вдосконалювання способів здобуття знань;

· соціальні мотиви – перш за все це сфера застосування отриманих результатів дослідницької діяльності. Тобто чітке розуміння мети проведення досліджень та їх практичне застосування.

Як було зазначено вище, мотивації учнів сприяє метод проектів, але основним фактором є свідоме виконання роботи. Учень має точно знати для чого саме йому потрібні ці знання, вміння та навички. Наприклад, я починаю роботу над проведенням науково-дослідницьких робіт з 5 класу і для мотивації звертаю їх увагу на сам процес дослідження та отримання результатів. В старших класах акцентую увагу учнів на їх майбутньому навчанні, тобто пояснюю, що отримані навички допоможуть в написанні курсових та дипломних робіт у ВУЗі.

Етапи написання науково-дослідницької роботи:

1. Створення вчителем мотивації.

2. Створення освітнього середовища, визначення мети досліджень та очікуваних результатів.

3. Вибір теми наукової роботи. Тема науково-дослідницької роботи має становити інтерес для учня, бути пов’язаною з його діяльністю та сприяти максимальному використанню здобутих знань, умінь, навичок і практичного досвіду. Наприклад, я завжди обираю теми пов’язані з Інтернетом, рекламою, телебаченням та іншими сучасними досягненнями.

4. Формулювання мети та основних завдань наукової роботи
Залежно від того, наскільки зрозуміло і точно сформульовано мету роботи, настільки вдалими будуть її основні завдання, зміст, організація виконання роботи.

Правильне визначення мети роботи дасть змогу учневі виокремити в ній основний напрямок дослідження, упорядкувати пошук матеріалу, проаналізувати основні факти, узагальнення з даної проблеми, підвищити якість роботи.

Мета роботи повинна бути тісно пов’язана з назвою її теми. Наприклад:
Тема роботи: «Особливості англомовних Інтернет абревіацій». Мета: дослідити і проаналізувати скорочення в електронному дискурсі, а також створити список та класифікувати найбільш розповсюджені скорочення, які використовують в процесі віртуального спілкування.

5. Складання змісту наукової роботи

На початку підготовки наукової роботи учню необхідно ознайомитись зі змістом наукових публікацій, переглянути періодичні видання з обраної теми та скласти розгорнутий зміст із зазначенням основних розділів і підрозділів роботи, який потрібно узгодити з науковим керівником.
Зміст науково-дослідницької роботи є відбиттям її структури, під якою розуміється порядок компонування і взаємозв’язок окремих її частин.

6. Виклад матеріалу наукової роботи

Матеріал роботи учень повинен викладати послідовно, логічно взаємопов’язувати окремі його частини, повністю розкрити тему роботи. Для цього потрібно приділити увагу сучасним теоретичним і методичним розробкам, розглянути літературні джерела і періодичні видання з даної проблеми і, взагалі, творчо підійти до написання науково-дослідницької роботи. Проаналізувавши статистичні данні, особисті враження та узагальнення, потрібно зробити належні висновки, висвітлити досягнуті успіхи і внести відповідні пропозиції, рекомендації щодо можливостей подальшого удосконалення діяльності об’єкта досліджень.

Висновок

Підбиваючи підсумки можна сказати, що підготовка учнів до проведення науково-дослідницької діяльності та написання робіт МАН – процес складний і кропіткий. Але якщо робити це системно та комплексно, то можна отримати відповідні результати. За минулий навчальний рік учнями (5-9 класи Донецької гімназії імені Василя Стуса), з якими я працювала за даною методикою, було виконано наступне:

Отже методи, якими я користуюсь дозволяють учневі та вчителю піднятися на більш високий рівень розвитку і повірити у свої можливості. Тож наступного року я планую досягти ще кращих результатів, адже на мою думку школа третього тисячоліття – це школа з творчо обдарованими педагогами, які виховують творчо розвинених дітей.

Розвиток творчого потенціалу учнів через науково-дослідну роботу

Вступ

   Інтеграція України у світовий освітній простір вимагає постійного вдосконалення національної системи освіти, пошуку ефективних шляхів підвищення якості освітніх послуг, апробації та впровадження інноваційних педагогічних систем, реального забезпечення рівного доступу всіх її громадян до якісної освіти, модернізації змісту освіти і організації її адекватно світовим тенденціям і вимогам ринку праці, забезпечення безперервності освіти та навчання протягом усього життя, розвиток державно-громадської моделі управління.   

   Проблема творчості стала в наші дні самою актуальною, тому що саме творчі люди створюють нове, неповторне у всіх сферах людської діяльності. Розвиток креативності учнів у процесі шкільного життя та подальшого навчання у ВУЗі здобуває одне з найважливіших значень.

     Творчість не може з’явитися на порожньому місці, її треба культивувати. Кожна дитина є неповторною і водночас індивідуальною. Тому застосовувати одні і ті ж методи та форми навчання до всіх учнів класу не можна. Варто звертатися до особистісно-орієнтованих технологій. Зміст яких полягає у створенні ситуації творчої переробки, узагальнення, експериментування та пошуку. Тут дитина потрапляє у рівноправну  позицію з учителем та отримує можливість проявляти самостійність мислення, незалежність та здатність до вибору. Творчий потенціал є універсальним історично еволюційним чинником, який дає людині змогу змінювати довколишнє середовище та своє життя.

 Актуальність роботи. У сучасних умовах однією із стратегічних завдань системи освіти стає формування особистості з високим рівнем інтелектуальної культури, орієнтованої на безперервний саморозвиток, що визнає пріоритет загальнолюдських цінностей, здатної забезпечити своєю діяльністю сталий розвиток людства в майбутньому. Лише творча особистість, спроможна створювати, управляти, пропонувати нові теорії, нові технології, нові напрямки розвитку, знаходити шляхи виходу зі складних нестандартних ситуацій [8]. Тому забезпечення кожній людині можливості використання свого творчого потенціалу є одним із пріоритетних завдань  загальноосвітніх закладів.

Мета. Метою дослідження є обґрунтування одного із шляхів розвитку творчого потенціалу учня у процесі виконання науково-дослідних робіт у період навчання у школі.

Для реалізації поставленої мети в роботі поставлені такі  завдання:

• уточнити наукове  поняття “творчий потенціал особистості»;
• обґрунтувати сутність науково-дослідної діяльності як форми раціональної соціальної взаємодії;
• дослідити  форми організації науково-дослідної роботи як засобу ефективного розвитку творчого потенціалу школяра;
• розробити структура виконання науково – дослідницької роботи;
• виявити провідні мотиваційні фактори науково-дослідної роботи учнів.

 

          Об’єктом дослідження  є творчий потенціал учня.

Предметом дослідження є процес розвитку творчого потенціалу особистості школяра засобами науково-дослідної роботи.

У роботі використано наукові методи: аналізу і синтезу, моделювання і діяльнісно-структурного аналізу, абстрагування й узагальнення, аналогії.

  Отже, аналіз виявленої й опрацьованої літератури дає можливість при її комплексному використанні дослідити основні питання даної теми.

     Структура дослідження. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури,  додатків.

 

 

 

 

Розділ І. Розвиток творчого потенціалу школяра як наукова проблема 

      Оновлення системи освіти держави значною мірою пов’язане з розробкою та впровадженням у педагогічні практику ефективних технологій розвитку інтелектуальних і творчих здібностей особистості, формування її пізнавальної та творчої активності [1].

     Проблема розвитку творчого потенціалу особистості цікавила вчених , які представляли різні галузі знань, в усі історичні епохи. Аналіз різних джерел 20-90-х років ХХ століття показує, що проблема розвитку творчого потенціалу досліджувалася з різних сторін. Ідеї розвитку творчих здібностей особистості знайшли відображення в працях А.С.Макаренка, С.Т.Швацького, І.Я.Лернера. У них розглянуті важливі умови ефективності організації цього процесу, філософські та соціологічні аспекти розвитку творчої активності.

  Її  досліджували   такі   філософи,   педагоги,   психологи   як   Б. Ананьєв,   В. Андрєєва,            М. Бердяєв,   В. Кан–Калік,   О. Леонтьєв,   Б. Ломов,       С. Рубінштейн,   О. Савченко.  Здібності     творчої    особистості     вивчались      Л. Виготським,      В. Дружиніним,  В. Кліменком.  Сутність    творчості    як   специфічного     виду    діяльності  розглядалася       В. Давидовим,                         М. Валлахом,       Дж.Гілфордом,        Л. Коганом,  О. Матюшкіним, Я.Пономарьовим. Формування творчої особистості дітей на  різних    етапах   їх   навчання    вивчали     І. Волкова,    В. Козленко,    М.Лещенко,  О. Савченко, С. Сисоєва, Л. Хомич [7].

   У ряді досліджень описані умови зародження творчої активності у процесі навчання в школі, засоби та методи розвитку творчого начала особистості (В.Д.Богоявленська, С.Н.Бондаренко). Велику цінність становлять праці М.І.Махмутова про проблемне навчання, де основна увага надається саме творчій активності в усіх її проявах.

   Слово творчість в останні десятиліття входить до множини найбільш вживаних слів фахівцями різних галузей. Але, як свідчить практика, використовується воно не завжди коректно. Очевидно, що проблема розвитку творчих здібностей учнів не може бути розв'язана без чіткого розуміння поняття творчості.

   У Філософському словнику дається таке визначення творчості: "Творчість - процес людської діяльності, що створює якісно нові матеріальні і духовні цінності".   Творчість – суто людська діяльність. Природа творчої діяльності, її механізми індивідуальні мають різні варіації творчого процесу і різні прояви творчості. Здібність і творчість оцінюється головним чином за оригінальністю. Творчість - це сукупність різних здібностей людини.

   Під творчими здібностями  школярів  розглядається сукупність властивостей і якостей особистості,  які дозволяють здійснювати пошук, використовуючи при цьому нестандартні засоби, здогадку розв'язувати інтелектуальні проблеми з установкою на відкриття нового, невідомого для себе. До того ж, здібності до творчості – універсальна здібність особистості. Універсальність її полягає в тому, що сформовані її компоненти в будь-якому виді творчості, наприклад, художньому, ігровому тощо, можуть проявлятися й здобувати свій подальший розвиток в інших видах творчої діяльності.

     Звідси виходить, що лише завдяки творчій діяльності людей можливий розвиток науки, техніки, мистецтва, освіти, державності і всього іншого. Саме завдяки творчості можливий будь-який прогрес.

           У соціологічній науці склалися два напрямки, що характеризують творчий потенціал особистості: як прояв у процесі творчості сукупності творчих можливостей особистості та як прояв спрямованості, міри й взаємозв’язку творчих можливостей [6].

   Реалізація творчих можливостей особистості здійснюється за допомогою прояву творчих сил, що являють собою сукупність особистісних функцій, спрямованих на розв’язання зовнішніх і внутрішніх проблем особистості з метою перетворення зовнішнього світу й самої себе. Щоб уникнути складнощів у розвитку творчого потенціалу, можна залучити учнів до науково-дослідної діяльності, що безпосередньо пов’язана з проявом творчості.

 Теоретичний аналіз даної проблеми свідчить, що в останні роки більш помітними стали спроби  віднайти шляхи стимулювання творчого потенціалу дитини. Встановлено багато фактів впливу на розвиток творчих здібностей учня, серед яких основну роль посідає школа. Але на реалізацію творчого потенціалу значний вплив чинять особистісні якості, такі як працелюбство, воля, наполегливість, прагнення реалізувати задумане.

   Таким чином,  розвиток творчого потенціалу школяра – це процес прогресивних змін, які відображаються у кількісних, якісних і структурних перетвореннях особистості як цілісної системи і полягає в керованому розвитку її творчих здібностей шляхом пробудження інтересу до творчої діяльності, оволодіння методами творчого отримання знань, формуванням індивідуального стилю творчої поведінки. Особливо актуальною є проблема вдосконалення форм та методів роботи зі старшокласниками, оскільки старший шкільний вік характеризується активним розвитком пізнавальних і творчих здібностей, становленням наукового світогляду, професійним самовизначенням учня.

  

 

 

 

 

 

 

Розділ ІІ.  Науково – дослідницька робота як шлях розвитку творчого потенціалу

    Сучасний учитель-професіонал не тільки сам стає дослідником, а й організовує дослідницьку діяльність школярів. Вона допомагає забезпечити активну пізнавальну діяльність учнів, залучає до пошуку вирішення складних, проблемних питань, актуалізуючи знання, виробляючи навички аналізу, уміння абстрагувати, робити висновки, узагальнювати. Готуючи, організовуючи, проводячи дослідницьку діяльність учнів на уроках історії, педагог стимулює творчу активність, емоційне сприйняття, залучає їх у наукову роботу, навчає самостійного пошуку нестандартних рішень, що виникли.
Тому в сучасній школі прийомам організації дослідницької діяльності учнів повинна приділятися особлива увага.

  Дослідницька діяльність - вища форма самоосвітньої діяльності учня. Формування науково-дослідницьких вмінь у школярів - процес складний і довготривалий. Він не виникає на порожньому місці і не розвивається сам по собі. Вчитель поступово і методично формує дослідницькі навички, здійснює контроль за виконанням учнями дослідницьких робіт, проводить консультації.

   У психолого – педагогічній літературі пошукова та  дослідницька діяльність учнів розглядається як процес включення особистості у самостійне збирання і дослідження інформації, формування в неї на цій основі міцних знань, умінь , навичок пізнавальної та творчої діяльності [1,410].

      Мета застосування дослідницької технології в навчанні – набуття учнями досвіду дослідницької роботи в пізнавальній діяльності; об’єднати розвиток їх інтелектуальних здібностей, дослідницьких умінь і творчого потенціалу й на цій основі формувати активну, компетентну , творчу особистість.

    Пошуково – дослідна діяльність є найбільш ефективною ланкою у переході від навчальної діяльності до науково – дослідної, тому що містить у собі майже всі компоненти наукового пошуку та створення нового продукту з ознаками дослідницької роботи, спираючись на здобуті раніше знання, та розвиває навички й уміння для подальшої наукової діяльності [9].

  Застосовуючи дослідницькі технології, можна вирішити низку спеціальних педагогічних завдань:

·        використати дослідницькі методи у вивченні учнями предметів шкільної програми;

·        застосувати дослідження під час ознайомлення школярів із окремими явищами, процесами, фактами;

·        допомогти учням у засвоєнні комплексу дослідницьких заходів, формувати їхні дослідницькі уміння та навички;

·        прищеплювати учням інтерес до навчальних і наукових досліджень;

·        формувати у школярів уявлення про дослідницьку стратегію в пізнавальній діяльності;

·        збагачувати творчі спроможності учнів на основі  формування їхнього  дослідницького досвіду;

·         вивчати та аналізувати індивідуальні особливості формування дослідницького досвіду учнів, його впливів на їх інтелектуальний розвиток і виховання;

·        освоєння вчителем дослідницького підходу до розкриття змісту шкільної програми з навчального предмета, до розподілу часу на вивчення окремих тем і розділів програмного матеріалу, до встановлення між предметних зв’язків, до вибору доцільної методики організації дослідницько – пізнавальної діяльності учнів.

      Основними формами залучення школярів до пошукової та дослідницької діяльності є : участь у роботі наукових гуртків, товариств, клубів, творчих лабораторій, індивідуальна та групова робота учнів над науково – дослідницькими проектами (МАН України, «Історія міст і сіл України», КОЛІЯ тощо), науково – практичні конференції, семінари, зльоти, конкурси – виставки пошукових та дослідницьких робіт, навчальні екскурсії, експедиції, участь у віртуальних конкурсах, робота сезонних наукових шкіл, оздоровчих науково – практичних таборів у канікулярний час.

   У процесі систематичної пошукової та дослідницької роботи в учнів формуються дослідницькі вміння: інтелектуальні – аналіз, синтез, порівняння, узагальнення і систематизація, абстрагування, встановлення причинно -  наслідкових зв’язків, постановка проблеми та висунення гіпотези, пошук і використання аналогії, дедуктивний висновок та доказ; практичні – використання навчальної , довідкової та додаткової літератури, добір матеріалу для експерименту, оформлення результатів дослідження; самоорганізації та самоконтролю – планування пошукової та дослідницької роботи, раціональне використання часу й засобів діяльності, перевірка отриманих результатів, самооцінка [1,412].

  Існує два основних види науково – дослідної роботи учнів:

Ø навчальні дослідницькі проекти;

Ø реферати.

    Під час написання рефератів учні роблять перші кроки до написання наукової творчості. Школярі вчаться працювати з науковою літературою, набувають навичок аналізу необхідної інформації  [додаток 1].

   Однією з форм розвитку творчого потенціалу школяра є Мала академія наук України, де виховано багато талановитих учених, державних діячів, творчих особистостей різних фахів. Результатом плідного навчання учня в МАН є написання під керівництвом ученого або вчителя-предметника науково-дослідницької роботи, з якою діти виступають на наукових конференціях, колоквіумах (шкільних, районних (міських), обласних), захищають під час конкурсу-захисту.

    Педагогічний процес у МАН має свої особливості, які відрізняють його від звичайних уроків у школі. І, перш за все, це те, що плани й програми наукових гуртків, клубів, секцій, на відміну від стабільних навчальних програм, охоплюють такі галузі знань і практичної діяльності, які виходять за межі уроку, враховуючи індивідуальні інтереси та творчий потенціал конкретних дітей[5].

    Працюючи над науково – дослідницьким проектом, зокрема у секціях МАНу, учні знайомляться із такими категоріями як об’єкт та предмет дослідження, актуальність та новизна досліджувальної теми.  Мала академія наук України створює умови для розвитку інтелектуального, духовного, творчого розвитку та професійного самовизначення учня, сприяє нарощуванню наукового потенціалу країни [додаток 2].

Отже, пошукові та дослідницькі освітні проекти, в яких беруть участь учні старших класів – надійний шлях пізнання кожним старшокласником своїх творчих можливостей, розвитку інтелектуальних здібностей. Держава стимулює активне залучення дітей старшого шкільного віку до пошукової та дослідницької діяльності, сприяє розширенню мережі учнівських наукових товариств, координує їхню співпрацю з вищими навчальними закладами та науковими установами, а сучасна психолого – педагогічна наука намагається забезпечити теоретичну та функціональну готовність педагогічних працівників до організації пошукової та дослідницької діяльності старшокласників.

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

    В умовах рівневої і профільної диференціації навчання перед учителем стоїть низка складних завдань, пов’язаних насамперед із розвитком творчого потенціалу школярів. Учні повинні брати участь у науково-дослідницькій роботі. Учитель має стати організатором і першим науковим керівником учнівської

дослідницької роботи.
    Робота вчителя в цьому напрямку не повинна носити стихійний, безсистемний характер. Тільки продумана, логічно вибудувана система занять, організуюча дослідницьку діяльність учнів, дасть очікувані результати. Учень, озброєний науковими методами пізнання, зуміє виявити проблему і не тільки зрозуміти і вивчити її, а й самостійно запропонувати нестандартне, креативне, оригінальне рішення. Саме такий випускник сьогодні затребувана суспільством, саме він стає конкурентоспроможним.

   У процесі систематичного залучення школярів до пошукової та  дослідницької діяльності відбувається активний розвиток їхніх творчих здібностей та творчої активності: домінує позитивна мотивація творчої діяльності, усвідомлення значення творчих потреб, мотивів, цілей як провідник у розвитку та життєдіяльності; відбувається формування творчих рис характеру; активізується розвиток творчих якостей інтелекту; формується творча самосвідомість, що виявляється у самопізнанні, самооцінці, самоорганізації, прагненні до самореалізації та самовдосконалення; триває постійне зростання потенціалу творчої діяльності – бажання систематично здобувати нові знання, уміння навички, творчо їх використовувати, досліджувати, експериментувати.

   Вивчення літератури  через організацію дослідницької діяльності допомагає учням отримати універсальну освіту яка, в сучасному розумінні, озброює учнів навичками самоосвіти, формує потребу саморозвитку.
  Таким чином, дотримуючись системі роботи з організації дослідницької діяльності учнів, вчитель виконує соціальне замовлення суспільства - формує конкурентоспроможного випускника.

 

Література

1. Гаврилюк В.Ю. Теоретичні аспекти формування творчої активності старшокласників у позашкільних навчальних закладах у процесі пошукової та дослідницької діяльності - [Електронний ресурс].- Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/.../45.pdf‎..
2. Джежеря О.О. Науково – дослідницька робота учнів - [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://klasnaocinka.com.ua/ru/article/naukovo-doslidnitska-robota-uchniv.html.
3. Дослідницька діяльність учнів - [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://ua-referat.com.
4. Кушнірик Н. Розвиток особистості – важливе завдання вихователя сучасного дошкільного закладу - [Електронний ресурс].- Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/.../14.pdf‎.
5. Науково – дослідницька робота учнів - [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.mmk-irpin.ucoz.ua/rarnoext.
6. Овакімян О. С. Науково-дослідна робота як ресурс розвитку творчого потенціалу особистості студента- [Електронний ресурс].- Режим доступу: www.ukrreferat.com/index.php?referat...pg.
7. Позняк Т.М. Розвиток творчих здібностей дитини - [Електронний ресурс].- Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/Soc...94/Pozn.pdf.
8. Формування творчої особистості як наукова проблема - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ua-referat.com.
9. Уйсімбаєва Н. Науково – дослідна діяльність майбутнього фахівця -[Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/ portal/soc_gum/.../59.pdf.

 

 

 

 

 

Додаток 1.

 

1.     Поміркуйте над темою, визначте основну думку майбутньої доповіді.

2.     Ознайомтесь з рекомендованою літературою.

3.     Доберіть матеріал, звернувши увагу на ті факти, які будуть цікаві аудиторії, зробіть певні виписки.

4.     Складіть робочий план і відповідно до нього систематизуйте відібраний матеріал.

5.     Виділіть терміни, незнайомі слова, приготуйтеся до їх пояснення.

6.     Запишіть текст, дбаючи про мовне оформлення.

7.     Оформіть титульний лист згідно правил. (назва міністерства, назва навчального закладку, назва виду роботи, назва роботи великими літерами, підпис виконавця роботи, підпис перевіряючого роботи, місце і рік написання)

8.     Після висновків перелік посилань.

9.     Обсяг – 10 - 12 друкованих або 14 – 16 рукописних аркушів формату А 4.

 

 

 

1.     Написати весь текст доповіді, а потім прочитати його слухачам.

2.     Написати текст, кілька разів прочитати , а потім виголосити по пам’яті, інколи заглядаючи в записи.

3.     Підготувати лише коротенькі записи, тези.

4.     Виступати без будь-яких записів.